Головні питання щодо процедури реєстрації, особливостей заповнення декларації про відходи
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ВІДХОДИ
головні питання щодо процедури реєстрації, особливостей заповнення
Усі підприємства, незалежно від форм власності є утворювачами відходів. Навіть якщо підприємство не займається виробництвом, а спеціалізується виключно на аудиті, фінансовій, страховій, науковій діяльності, торгівлі чи наданні послуг з обслуговування, в будь-якому випадку в офісі утворюється макулатура, побутове сміття, неремонтопридатна офісна техніка (відпрацьовані комп’ютери, мишки, клавіатура, факси, телефони тощо), батарейки, відпрацьовані освітлювальні прилади тощо.
1. З чого розпочати організацію роботи у сфері поводження з відходами?
Перш за все згідно з постановою КМУ від 1 листопада 1999 року № 2034 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів» (далі - Постанова № 2034) потрібно провести інвентаризацію відходів з підготовкою Звіту з інвентаризації відходів (який включає: виявлення відходів, що утворюються на підприємстві, ідентифікацію відходів відповідно до Державного класифікатора відходів 005 - 96 (далі - ДК 005 - 96), затвердженого та введеного в дію наказом Держстандарту України від 29 лютого 1996 року № 89, та Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 року № 1120 (далі - Положення № 1120), розрахунок показника загального утворення відходів, аналіз складу і властивостей відходів, розрахунок нормативно-допустимих обсягів утворення відходів, визначення оптимальних шляхів поводження з відходами). Саме показник загального утворення відходів визначає необхідність подання декларації.
2. Кому потрібно подавати декларацію про відходи ?
Згідно із Законом України «Про відходи» від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР (далі - ЗУ «Про відходи») декларація про відходи - документ, який подають суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких показник загального утворення відходів в межах від 50 до 1000.
Критерієм, за яким визначається необхідність подання декларації про відходи, є показник загального утворення відходів, який розраховується за формулою:
Пзув = 5000 х М1 + 500 х М2 + 50 х М3 + 1 х М4, де М1, М2, М3, М4 - маса в тоннах відходів 1, 2, 3 та 4 класів небезпеки відповідно, утворених за попередній рік.
Тобто, щоб розрахувати показник загального утворення відходів, підприємству потрібно підняти інформацію про утворення відходів за рік, що минув. Ця інформація міститься в актах здачі відходів на утилізацію чи видалення, формі первинного обліку відходів № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари», звіті статистичного спостереження № 1-відходи (річна) «Утворення та поводження з відходами» тощо.
Підрахунок обсягів утворення відходів слід провести за класами небезпеки відходів (для кожного класу небезпеки окремо).
Підрахувавши обсяги утворення відходів за класами небезпеки, проводимо розрахунок показника загального утворення відходів (за формулою, наведеною вище).
У разі якщо показник загального утворення відходів від 50 до 1000 умовних одиниць, вашому підприємству потрібно заповнювати та подавати декларацію про відходи.
Підприємства, показник загального утворення відходів яких становить менше 50, звільняються від подання декларації про відходи.
Важливо знати!
Єдиного документа, який встановлював би клас небезпеки для кожного найменування відходу, в Україні не прийнято. Визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпеки відходів для навколишнього природного середовища та здоров’я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища повністю покладено на суб’єктів господарської діяльності (згідно з п. «в» ст. 17).
Єдиним документом, за яким можливо було б визначити клас небезпеки відходу, був ДСанПіН 2.2.7.029–99 «Гігієнічні вимоги поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення» (розділ 5), проте зазначений документ втратив чинність (згідно з рішенням Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 15 липня 2014 року № 33).