Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Послідовність дій суб’єкта господарювання для реєстрації ПРРО
Нагадуємо, що суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі.
Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами.
Яка нерухомість відноситься до об’єктів нежитлової нерухомості?
Інформуємо, що об’єкти нежитлової нерухомості – це будівлі, приміщення, які не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.
У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Норми встановлені п.п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи
Повідомляємо, що до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 000 гривень.
Норми встановлені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209 зі змінами та доповненнями, торгове місце – це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.
До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.
Отже, ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.
Умови, за яких звільняються від оподаткування ПДВ операції з першого постачання доступного житла
Доводимо до відома платників, що операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів звільняються від оподаткування ПДВ.
Норми встановлені п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 800), доступне житло – збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири.
Пунктом 7 ст.4 Закону № 800 визначено, що державна підтримка будівництва (придбання) доступного житла здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів.
Кошти, передбачені у державному бюджеті на надання державної підтримки, використовуються з урахуванням оптимізації кількості бюджетних програм шляхом концентрації видатків за єдиним головним розпорядником бюджетних коштів, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
З метою застосування п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПКУ повинні бути дотримані наступні умови:
► операція з постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів повинна здійснюватися вперше. При цьому, операцією з першого постачання зазначеного житла, буде вважатися операція з передачі права власності (оформлення правовстановних документів) на готове новозбудоване житло (об’єкт житлового фонду) до першого власника такого житла;
► операції з постачання доступного житла та житла, що будується повинні здійснюватися за державної підтримки будівництва (придбання) житла, а саме, із залученням та/або за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів.
Лише за умови дотримання всіх перелічених умов, операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів будуть звільнятися від оподаткування ПДВ, в частині пропорційній обсягу залучених коштів.