Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує щодо податкового законодавства
Деклараційна кампанія 2024: декларуй доходи!
До відеогалереї ⇓
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/ofitsiyni-zahodi/10240.html.
Які функції старшого касира при використанні ПРРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу суб’єктів господарювання.
На даний час на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) дозволяється здійснювати вхід та працювати тільки тим касирам, яких суб’єкт господарювання зазначив у Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою J/F1391802.
У разі відкриття зміни на ПРРО одним касиром, інший касир не може здійснити вхід на такий ПРРО. Функція старшого касира полягає у тому, щоб у разі не закриття зміни касиром та/або неможливістю виконати закриття зміни на такому ПРРО, зайти у вже відкриту зміну іншим касиром та здійснити її закриття.
Про граничні обсяги доходу для платників єдиного податку першої – третьої груп
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2024 відповідно до статей 7 та 8 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено місячні розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн та мінімальної заробітної плати – 7100 гривень.
Згідно з Податковим кодексом України граничний обсяг доходу для платників єдиного податку першої – третьої груп розраховується з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Отже, у 2024 році розмір доходу для фізичних осіб – платників єдиного податку не повинен перевищувати такі суми для:
- першої групи платників єдиного податку – 1 185 700 грн;
- другої групи платників єдиного податку – 5 921 400 грн;
- третьої групи платників єдиного податку – 8 285 700 гривень.
Платникам податку на прибуток підприємств про методи амортизації основних засобів/нематеріальних активів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу (далі – ПКУ) розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Зокрема, згідно з п. 26 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – НП(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:
– прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;
– зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість;
– прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється;
– кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;
– виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.
Відповідно до п. 27 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з НП(С)БО 7.
Слід зазначити, що змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, дозволено застосування «виробничого» методу для визначення податкової амортизації.
При цьому п. 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток можуть прийняти рішення про застосування з ІІ – IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу.
Отже, амортизація основних засобів/нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток у разі використання національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності нараховується із застосуванням методів, передбачених НП(С)БО 7 та НП(С)БО 8:
- прямолінійного;
- зменшення залишкової вартості;
- прискореного зменшення залишкової вартості;
- кумулятивного;
- виробничого.
Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями). Тому, з питання щодо застосування методів нарахування амортизації основних засобів/нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Актуальна інформація щодо норм діючого податкового законодавства