Боротьба з «відмиванням» доходів: з початку року відшкодовано понад 156 мільйонів гривень збитків

З початку року державі відшкодовано понад 156 мільйонів гривень збитків. Це результат піврічної роботи команди ДПС разом із правоохоронцями у сфері боротьби з ухиленням від сплати податків та «відмиванням» коштів. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби Українського Леся Карнаух.  

«Загальна сума виявлених збитків перевищує 336 млн гривень. Працюємо над повним відшкодуванням збитків, завданих державі», – сказала вона. 

Проведені ДПС заходи: 

- 228 документальних перевірок щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України;

- понад тисяча аналітичних досліджень фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання. У понад 70 % виявлені ознаки злочинів за ст. 209 КК України (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом);

- направили правоохоронцям  понад півтисячі висновків із встановленими ознаками злочину, передбаченого ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків); 

- правоохоронці зареєстрували 29 кримінальних проваджень, значний обсяг матеріалів приєднаний до раніше розпочатих кримінальних проваджень.

Найпоширеніші «схеми», які виявили фахівці ДПС:

- компанії переводять частину прибутку суб’єктам на спрощеній системі оподаткування з перевищенням дозволених обсягів доходів. Таким чином занижують податкові зобов’язання і ухиляються від сплати податків.  

Спільно з правоохоронцями вже повернули до бюджету 32,3 млн гривень;

- виведення коштів за нереальними господарськими операціями, у тому числі з використанням штучно створених суб’єктів господарювання. 

Внаслідок розслідування відшкодовано 40,1 млн гривень;

- неправдиві дані в податковій звітності. 

За такими фактами вже забезпечено відшкодування понад 16 млн гривень.

- отримання бюджетних коштів без реєстрації податкових накладних і не відображення операцій в звітності. 

У межах одного з кримінальних проваджень вже повернули до бюджету 9 млн гривень.  

«Роботу проводимо не для «галочки». І це не про тиск на бізнес, а про чесні відносини між державою та бізнесом. Не може бути різних правил роботи. Якщо працюєш нечесно, ухиляєшся від сплати податків – маєш розуміти, що за це нестимеш відповідальність. Не сплатив належне – маєш повернути це до бюджету. Саме це про справедливі та прозорі умови для всіх», – додала в. о. Голови ДПС. 

Земельні ділянки, на яких об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій:

Не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об'єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого майна), в межах площ земельних ділянок:

для фізичних осіб - власників знищених об'єктів житлової нерухомості:

у селах - не більше як 0,25 га;

у селищах - не більше як 0,15 га;

у містах - не більше як 0,1 га;

для фізичних та юридичних осіб – власників знищених об'єктів нежитлової нерухомості та юридичних осіб – власників знищених об'єктів житлової нерухомості:

100 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об'єкта житлової або нежитлової нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об'єкт нерухомого майна;

50 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об'єкта житлової або нежитлової нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об'єкт нерухомого майна.

Податок не нараховується і не сплачується за період:

- з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром пошкодженого майна,

- до останнього числа місяця, у якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 01.01.2026.

Важливо!

Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень Рад щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги щодо:

- термінів їх прийняття та набрання чинності;

- можливості надання індивідуальних податкових пільг.

Земельні ділянки, які непридатні для використання через потенційну загрозу їх забруднення вибухонебезпечними предметами:

Якщо ділянка визнана непридатною через можливе забруднення вибухонебезпечними предметами, плата за землю не нараховується з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення Ради про надання пільги, на підставі заяви платника податку, до останнього числа місяця, на який припадає дата, що настає раніше:

- або кінця строку дії пільги,

- або скасування рішення,

- або дата початку обстеження ділянки операторами протимінної діяльності.

При відсутності даних в контролюючому органі плата за землю нараховується за інформацією, наданою платником, а при розбіжностях контролюючий орган протягом 10 робочих днів перераховує суму податку і видає нове податкове повідомлення-рішення.

Одночасно зазначаємо, що відповідно до рішень Рад (з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів) можуть надаватися індивідуальні податкові пільги юридичним та фізичним особам за земельні ділянки, які визнані непридатними для використання через загрозу забруднення вибухонебезпечними предметами.

Рішення Рад про пільги приймаються щороку, якщо є відповідні заяви платників податку, і діють до кінця поточного календарного року.

Для отримання пільги платники податку звертаються із заявою та відповідними документами до Ради за місцем розташування об’єктів оподаткування.