Терміни та порядок отримання першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів

Електронний документообіг між платниками податків та контролюючим органом здійснюється без укладання додаткового договору. Це передбачено пунктом 42.6 статті 42 Податкового кодексу України.

Платник набуває статусу субʼєкта електронного документообігу після  направлення до контролюючого органу будь-якого електронного документу у встановленому форматі із дотриманням вимог законів про електронні документи і електронну ідентифікацію та довірчі послуги.

Як працює обмін документами

- Платник формує документ із усіма обов’язковими реквізитами та підписує його кваліфікованим/удосконаленим електронним підписом (КЕП/УЕП).

- Документ шифрується та надсилається до контролюючого органу протягом операційного дня.

- Після надходження система проводить автоматизовану перевірку – дійсність підпису, відповідність затвердженому формату, наявність усіх обовʼязкових реквізитів та право підпису підписувачем.

Результат перевірки підтверджується квитанціями

- Перша квитанція надсилається автору протягом двох годин після отримання документа (або наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного дня). У ній вказано, чи пройшов документ перевірку.

- Якщо перевірка успішна, формується друга квитанція, яка підтверджує прийняття (реєстрацію) документа або повідомляє про його неприйняття із зазначенням причини.

Якщо платник не отримав першу квитанцію в зазначений строк документ вважається неодержаним контролюючим органом.

У разі наявності другої квитанції про прийняття документа, датою і часом його прийняття (реєстрації) вважається дата та час, зафіксовані у першій.

Якщо платник подає кілька примірників одного документа (наприклад, після виправлення помилок), оригіналом вважається останній правильно сформований документ, який надіслано до граничного строку подання та прийнято контролюючим органом. 

Леся Карнаух: З початку року до бюджету надійшло понад 13,2 млрд грн «податку на Google»

За 10 місяців 2025 року компаніями – нерезидентами, які надають електронні послуги фізичним особам на митній території України, до бюджету сплачено 136 млн євро та 165,2 млн доларів США так званого «податку на Google». У  гривневому еквіваленті ця сума становить 13,2 млрд гривень. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух. 

Найбільші суми податку сплатили: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming.

З початку року платниками податку зареєструвались 7 осіб – нерезидентів. Загалом на сьогодні зареєстровано 143 особи – нерезиденти. 

«Такий підхід забезпечує рівні правила роботи для міжнародних і українських компаній та створює прозорий  цифровий ринок. Стабільні надходження податку працюють на оборону країни, критичну інфраструктуру, фінансову стабільність», – наголосила Леся Карнаух. 

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

► Адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

► Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

▪ платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

▪ фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

▪ відмова від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

▪ відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності РРО/ПРРО, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

▪ відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

▪ відмова від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

▪ платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

▪ відмова від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), коштів (зняття залишків ТМЦ, готівки);

▪ нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Довідково: п. 94.1 та п. 94.2 ст. 94 ПКУ.

Надомна/дистанційна робота: обов’язок роботодавця 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що незалежно від того, чи працівник працює вдома, дистанційно чи на території підприємства, роботодавець зобов’язаний подавати звітність до податкових органів та виконувати вимоги щодо оподаткування.

В умовах воєнного стану в Україні перехід на надомну або дистанційну роботу явище не рідкісне. Проте важливо пам’ятати, що будь-яку форму трудових відносин необхідно задекларувати відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (КЗпП) та податкового законодавства.

Надомна робота – це діяльність, яку працівник виконує за місцем проживання або в інших погоджених з роботодавцем локаціях, із застосуванням технічних засобів, необхідних для надання послуг чи виготовлення продукції. Вона регулюється статтею 60 прим.1 КЗпП.

Дистанційна робота – це робота поза межами території роботодавця, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Регламентується статтею 60 прим.2 КЗпП.

Наголошуємо, що офіційне оформлення – обов’язок і роботодавця, і працівника.

Всі трудові договори – незалежно від форми організації праці – мають бути належним чином задекларовані, а заробітна плата – офіційною, з відповідною сплатою:

- податку на доходи фізичних осіб;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- військового збору.

Порушення норм трудового законодавства – це ризики.

Так, практика оформлення роботи без договору створює ризики як для працівника (відсутність гарантій), так і для роботодавця (штрафи та перевірки).

Відповідно до Податкового кодексу України ухилення від сплати податків може тягнути за собою адміністративну й кримінальну відповідальність.

Закликаємо роботодавців та працівників дотримуватись норм законодавства.

Офіційне оформлення – це не лише про безпеку і права, а й про податкову прозорість, стабільність соціального забезпечення та підтримку економіки країни під час війни.

Актуальна податкова інформація (305 КБ, PDF)