Новини
Чи потрібно платити за товар,
якщо випадково розбили його в магазині
Іноді трапляються випадки, коли у магазинах чи супермаркетах споживачами розбивається товар у скляній тарі, наприклад пляшки спиртних напоїв, банки з продуктами, посуд, інші речі, і в кінцевому етапі споживачів примушують компенсувати грошові кошти за розбитий товар. У зв'язку з цим у багатьох виникає питання, потрібно платити за такий товар, чи ні?
У чинному законодавстві України, а саме у Законі України «Про захист прав споживачів» та у Цивільному кодексі України є норми, які захищають права та законні інтереси споживача, на які можна посилатися у будь-яких випадках необгрунтованих звинувачень з боку адміністраторів чи охоронців магазинів самообслуговування.
Відповідно до п.22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Отже зайшовши в магазин з метою купівлі чи замовлення товару особи вже є споживачами та можуть користуватися своїми правами, закріпленими у Законі України «Про захист прав споживачів».
Персонал магазину чи супермаркету не має права примушувати споживачів придбавати будь-які товари, це стосується і розбитих товарів. Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів» за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами. Споживач має право на вільний вибір продукції у зручний для нього час з урахуванням режиму роботи продавця (виконавця). Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції. Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту.
Згідно ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться: час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції; вживання образливих або загрозливих висловів; використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача; загроза здійснити незаконні або неправомірні дії. Як агресивні, забороняються такі форми підприємницької практики: створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати; вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання. Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.668 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом. В даному випадку доказом передання спожи-вачеві товару буде розрахунковий документ. Після оплати такого товару усі ризики його знищення чи пошкодження буде нести споживач, в іншому випадку усі ризики несе власник майна, тобто магазин чи супермаркет.
Проте у випадку якщо споживач все ж таки навмисно розіб'є товар у магазині, то він повинен в повному обсязі відшкодувати його вартість, що передбачено ст. 1166 Цивільного кодексу України. Однак необхідно звернути увагу на те, що в будь — якому випадку працівники магазину повинні довести той факт, що саме споживачем було розбито даний товар, і що було зроблено це навмисно чи з необережності. А також звернути увагу на те, що продавці, адміністратори, охоронці чи інший персонал не мають права вимагати від споживача оплати товару, який є розбитим, оскільки це може зробити тільки суд. У випадку якщо магазин все таки подав на споживача позов до суду, або якщо споживач оплатив вартість розбитого товару, однак бажає повернути за нього гроші і також звернувся з позовом до суду, в будь-якому з цих випадків споживачі, щоб захистити свої права повинні надати відповідні докази неправомірності дій персоналу магазину. Наприклад, якщо персонал у грубій формі вимагає у споживача грошові кошти за розбитий товар, забороняє вийти з магазину до моменту оплати товару, тощо, то такі дії можуть бути зафіксовані на відео чи телефон, або ж якщо товар на полках було розміщено неналежним чином, доказом цього можуть бути зроблені фотографії, підтверджені підписами інших покупців магазину, також споживачі можуть зібрати письмові пояснення інших покупців, які є свідками інциденту, або можуть вимагати складення письмового акту чи іншого документу, де буде зафіксовано, що товар був пошкоджений до моменту його покупки. В будь-якому випадку знаючи про належні їм права та маючи на руках відповідні докази споживачі завжди можуть захистити свої права та законні інтереси.
Крім того,правилами торгівлі, які є обов’язкові для всіх продавців, встановлено, що товар повинен бути розкладений так, щоб не заважав споживачеві.